Дисертація присвячена встановленню клініко-фармакологічного значення особливостей цитохрому-Р4503А4 у хворих на туберкульоз (ТБ) легень для ефективності і безпечності фармакотерапії, що має підвищити якість лікування хворих на туберкульоз легень. Встановлено, що у хворих на ТБ з генотипом *AG згідно локусу CYP3A4*1В спостерігається вищий ризик розвитку субтерапевтичної концентрації рифампіцину в крові хворих під час лікування, гірша ефективність протитуберкульозної терапії, і водночас менша активність аланінамінотрансферази (АлТ) і аспартатамінотрансферази (АсТ), ніж у пацієнтів з генотипом *AА. У хворих на ТБ легень з генотипом *1G/1G локусу CYP3А4*1G під час протитуберкульозної терапії активність АлТ і АсТ зросла на 72,7% (P=0,033) і 115,8% (P=0,049) відповідно, водночас у носіїв генотипу *1/1 активність маркери АлТ і АсТ практично не змінились. Таким чином, на початку протитуберкульозної хіміотерапії доцільно визначати у хворих на ТБ легень генотип CYP3A4*1В і CYP3А4*1G, що дозволить виділити групи хворих, які мають вищий ризик розвитку гепатотоксичності і низької ефективності лікування.^UThe dissertation is dedicated for revealing of the clinical pharmacological impact of cytochrome-P4503A4 peculiarities in patients with pulmonary tuberculosis (TB) for the effectiveness and safety of pharmacotherapy. It was established that TB patients with the *AG genotype according to the CYP3A4*1B locus have a higher risk of developing a subtherapeutic serum rifampicin concentration, a worse effectiveness of anti-tuberculosis therapy, and lower activity of ALT and AST than in patients with genotype *AA. In patients with pulmonary TB with *1G/1G genotype of CYP3A4*1G locus during anti-tuberculosis therapy, the activity of ALT and AST increased by 72.7% (P=0.033) and by 115.8% (P=0.049), respectively, while in *1/1 carriers the activity of ALT and AST almost did not change. It is recommended to determine the CYP3A4*1B and CYP3A4*1G genotypes in patients with pulmonary TB, which will allow to identify groups of the patients with higher risk of hepatotoxicity and lower treatment efficiency.